Сьогодні дуже цікава та захоплююча тема про нашу ходу. Ви зауважували, що скільки людей – стільки ж і варіантів ходи? Навіть моделі по подіуму ходять не однаково, хоча базові навчання стандартні. Що формує нашу ходу, як думаєте?
Звички?
Особливості будови тіла?
Вади?
Захворювання?
Для того щоб зрозуміти природу ходи людини, важливо знати кілька базових моментів:
Ходьба – це автоматизований руховий акт, а це означає, що наш мозок не робить аналізу та осмислення процесу ходьби.
Ходьба по своїй суті є поперемінний баланс в опорі на одну ногу. Дуже важливо розуміти, коли ми діагностуємо захворювання опорно-рухового апарату (зокрема стоп), що людина по життю майже не стоїть на двох ногах, зате багато ходить, бігає, стоїть у різних позах, а ось розподіл тиску на стопу сидячи вже ролі не грає. Саме тому вивчення індивідуальної ходи людини може дати багато відповідей на запитання: “Які порушення постави у конкретної людини?”.
Що формує ходу людини?
Значну роль у формуванні рухів ходи відіграють не тільки внутрішні сили – сили м’язового скорочення, але і зовнішні сили: сила опору поверхні, сила інерції. Частина тіла, що найближче до тулуба, відчуває мінімальний вплив сили інерції і може раніше всього включитися в наступний крок.
Ходу людини можна розбити на фази та періоди, які в кожному наступному кроці є копією попереднього. Розділяють два періоди ходи – період опори та перенесення. Цікавий факт: хода принципово відрізняється від бігу наявністю в ній періоду подвійної опори, коли поверхні одночасно стосуються обидві стопи. Фаза опори на дві ноги в звичайній щоденній ході займає вчетверо більше часу, ніж фаза опори на одну.
Наш організм розподіляє завдання таким чином: головне завдання стопи під час ходи – утримання рівноваги тіла у фазі опори, а великі м’язові групи забезпечують перенесення тіла у просторі.
До речі, під час звичної для нас ходи задіяні не тільки м’язи нижніх кінцівок, але і всього тулуба, навіть включаючи шию. Чому ж ми втомлюємось під час тривалого ходіння, якщо хода по свої суті автоматичний і звичний процес. Саме поперемінне скорочення і розслаблення одних і тих самих м’язів виключає появу вираженого втоми при ходьбі.
Тепер уявіть собі, коли у тілі дитини/ дорослого є виражений дисбаланс у роботі м’язової системи ( наприклад частина м’язів спини спазмовані, не працюють) та наявні деформації хребта/ стоп – тіло починає включати механізм компенсації та залучати інші м’язові групи, щоб хоч якось переміщатися у просторі. Ось тут і формуються звички, які дозволяють одразу бачити характерну ходу (покачування, шкутильгання, перекатування з ноги на ногу, розмахування руками, нахили у якісь бік). Звичне ходіння з порушенням постави – наносить величезну шкоду організму, а часто батьки віддають ще дітей на футбол, танці, теніс, атлетику, щоб вирівняти поставу спортом. Таке лікування тільки калічить дітей і дає реабілітологам важку працю, коли потрібно лікувати запущені стадії сколіозу/ кіфозу/ гіперлордозу/ деформації тазу/ різна довжина кінцівок/ захворювання стоп.
Як ходить людина?
Дуже цікаво як людина робить свої кроки частини тіла задіяні і, які виконують рухи?
- Скручування хребта. Під час кроку одна рука та нога, винесені вперед та розташовуються по діагоналі. Такий рух повинен супроводжується скручуванням хребта навколо вертикальної осі. Таке характерне скручування хребта з’являється в дитячій ході приблизно у віці 6-9 років. Через гіподинамію, відсутність активних ігор на вулиці у сучасному світі, діти такого віку проводять надто багато часу за гаджетами, партами чи онлайн навчанням. Саме тому вже з самого дитинства немає можливості повноцінно сформувати рух скручування. У результаті, хода дорослих, які були малорухливими дітьми, буде схожою на розгойдування пінгвіна більше, ніж на повноцінний крок, що супроводжується правильним перехресним виносом ноги та руки.
- Рухи тазу. Якщо хребет досить рухливий та має можливість вільно скручуватися, важливо оцінити, чи немає обмежень у кульшових та тазостегнових суглобах. Саме вільний рух кульшових суглобів, дає можливість тазу у процесі ходьби вільно рухатися у всіх трьох площинах. Тривале сидіння, малорухливість, незручне взуття, підбори спричиняють порушенням рухливості хребта. Свою роль у ході та рухливості тазу відіграє тонус сідничних м’язів та задньої поверхні стегна. Які при сидячій роботі та навчанні також спазмуються. І ось уже таз не вільний. А для правильного патерну кроку життєво важливе гарне розгинання в тазостегнових суглобах, щоб передати зусилля від поштовху позаду ноги, що стоїть. Ми вже зачіпали сьогодні ходу моделей, які вільно і гаційно вони виконують рухи тазом у всіх трьох площинах. Люди, які мають проблеми із суглобами тазу ходять як качки, перевалюючись з однієї ноги на іншу.
- Ноги. Найважливіший етап у формування ходи – це формування склепіння стопи. Дитина освоює свої нижні кінцівки у перші 6 років життя. За цей час формуються склепіння стопи, опрацьовується рухливість усіх суглобів ноги. Якщо в дитинстві дитина обмежена в рухах: мало бігає, лазить, стрибає, плаває, сидить навпочіпки і т.п., то недорозвинені навички використання ніг однозначно визначається на його ході у дорослому віці.
Дуже цікава інформація, та ми зібрали її не для загального розвитку. Академія Грація вже більше 15 років займається корекцією постави у дітей та дорослих. У більшості випадків цих всіх захворювань опрно-рухового апарата можна було уникнути.
Є всього ДВА ПРОСТИХ ПРИВИЛА, як дитині уникникнути сколіозу/ кіфозу/ гіперлордозу/ плоскостопості?
- Регулярний експрес огляд спини та стоп. Це може може домашній огляд за нашим посиланням (а в разі появи сумнівів – професіональний). Регулярний це щотри місяці у період формування опорно-рухового апарата, а це починаючи з 6 років.
- Прості та елементарні заняття з дітьми фізкультурою, плаванням у ранньому віці дозволяють формувати правильні навички та рухові стереотипи. Тіло людини створене для різноманітних рухів та фізичної активності, не дозволяйте дітям гнути спини за планшетами, сидіти за комп’ютером і не пропускайте уроки фізкультури.
Всі ці порушення відбуваються із загальної причини: нервовій системі не дали достатньо можливостей освоїти виділене їй тіло.
Ось чому фізична активність для дітей є критично важливою!
Важливий момент для тих батьків, хто водить дітей на професійний спорт у ранньому дитинстві: гімнастика, фігурне катання, карате, теніс, футбол) будьте дуже уважні до першочергового стану хребта, якщо є відхилення чи генетична схильність до них, виснажливі тренування провокують дуже швидкий розвиток захворювань опорно-рухового апарата.
Отримати безкоштовну консультацію по діагностиці та лікуванню хребта та опорно-рухового апарата можна у адміністраторів Академія Грація за телефоном 0983669886 або залишайте свій контакт – ми перетелефонуємо.
